Про відповідальність батьків
за виховання дітей
10
листопада 2017 року у Сколівській академічній гімназії відбулася батьківські збори - зустріч з психологом,медіатором,отцем
Тихоном Кульбакою.
Отець поділився з присутніми своїми знання
щодо спілкування у родині між батьками і дітьми,про важливість батьківського прикладу у вирішенні справ,проте що у батьківському
домі діти мають наповнюватися ніжністю й любов'ю,про любов між братами й
сестрами,вплив середовища на дітей.
Гість порадив батькам:
1. Учіться дивитись очима
вашої дитини.
2. Співпереживайте.
3. Допоможіть дитині навчитися справлятися зі своїми недоліками без негативних
емоцій.
4. Пам'ятайте, що більшість з того, що засмучує
батьків, властиве нормальному розвитку дитини. Діти поводяться як діти,
тому що вони діти. Погана поведінка не означає, що діти виростуть злочинцями.
Діти повинні знати, що вони припускаються помилок, не тому що вони погані, а
тому, що вони люди, і, до того ж, ще й діти: «Я знаю, що ти не хотів кричати на
свого друга, коли засмутився. Ти дуже намагався не втратити контроль над собою.
Мені теж було важко керувати своєю поведінкою, коли мені було вісім років. Коли
ти подорослішаєш, тобі буде легше справлятися з собою».
5. Контролюйте свої реакції.
6. Подивіться у дзеркало. Часто те, що примушує нас
дратуватися через поведінку дитини, – це те, що ми не можемо визнати в самих
собі. Якщо ми думаємо, що наша дитина вперта, нам варто було би подумати, а хто
штовхає її до цієї впертості. Для сперечань необхідна участь двох сторін. Якщо
ми вважаємо, що наша дитина є «королем істерик», можливо, ми самі повинні були
контролювати емоції, коли наші батьки казали нам припинити реагувати надмірно
емоційно. Якщо ми самі зможемо подолати власні слабкості, ми виявимо, що наша
проблема з дитиною вирішиться природним чином.
7. Пригадайте, коли ви самі були дитиною,
наскільки ви були вразливими, наскільки ви потребували любові й підтримки. Це саме те, чого потребує
ваша дитина. Ви відіграєте головну роль у житті вашого сина чи доньки. Те, що
ви кажете дитині зараз, стане її внутрішнім голосом протягом усього її
подальшого життя.Якщо ви завжди будете непокоїтися через те, що ваша дитина не
достатньо хороша, вона теж завжди буде перейматиметься цим. Але якщо ви зможете
прийняти її саме такою, якою вона є, і допомогти їй побачити та прийняти себе
позитивно, вона зможе навчитись того, як справлятися з найскладнішими рисами
свого характеру.
Ще більш важливим є те, що вона буде відчувати,
що її люблять такою, якою вона є. У неї буде велике серце, здатне глибоко
любити й відчувати себе коханою. І цю любов вона зможе пронести через усе життя.